- самоправець
- —————————————————————————————самопра́вецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
самоправець
Смотреть что такое "самоправець" в других словарях:
самоправець — вця, ч. Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які небудь справи; свавілець … Український тлумачний словник
